Як навчити дитину критично аналізувати інформацію під час війни?
Діти та підлітки отримують багато інформації саме в соціальних мережах. Часто — від лідерів думок, блогерів чи користувачів в інтернеті, які висвітлюють власну думку. У воєнний час ми спостерігаємо також за тим, як відбувається інформаційна війна та психологічний тиск у соціальних мережах. Як навчити дитину критично аналізувати інформацію? Проєкт #stop_sexтинг пропонує покрокову інструкцію для дітей.
1. Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це думка конкретної людини?
До офіційних джерел інформації під час війни ми відносимо такі: Офіс Президента України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗСУ, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Але не забуваємо і про те, що часом навіть ці канали можуть бути під кібератакою і там може з’явитися неправдива інформація. Якщо це так, то згодом на ресурсі буде інформація про це.
Думка конкретної людини часто виражається словами «На мою думку», «Мені здається», «Я впевнений/впевнена», «Я знаю, що…», «Я думаю, що…», «Всі думають…». Також оціночними є судження типу «ніхто», «ніколи», «всі», «завжди».
2. Чи повідомлення емоційно забарвлене? Чи в ньому є лише факти?
Факти — це конкретні цифри, назви певних міст, вулиць, посилання на автора слів чи перевірене джерело. І вони вказують на те, що інформація імовірно правдива.
Сильне емоційне забарвлення інформації, яку подають ресурси, найчастіше вказує на дезінформацію. І такий метод використовується для того, щоб викликати і підсилити певні переживання в людей — співчуття, злість, роздратованість, смуток, паніку, страх.
3. Чи ця інформація на користь нам?
Висвітлення подій у країні в цілому та в кожному окремому місті — те, що дозволяє розуміти повну картинку та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця перебування.
4. Як це впливає на мене?
Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, підсилює тривогу та відчай. Доволі часто цей шлях обирають дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри та паніки в читачів.
І пам’ятайте та наголосіть на цьому дітям, що повідомлення зі словами «Дуже терміново!», «Це правдива інформація, передайте далі», «Мені повідомили рідні/знайомі/люди» — найчастіше є неправдивими.
Тож перевіряємо інформацію та ділимося лише офіційними й перевіреними фактами!
За матеріалами Освіторія медіа