Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 28 чоловік

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

Дата: 15 вересня 2023 о 21:24, Оновлено 5 березня о 09:19

Атаманчук Андрій Богданович

  17.09.1986 - 03.04.2022

  Випускник 2003 року Бориспільської загальноосвітньої   школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей   «Лідер»)

  Його вольовий характер, активна життєва позиція, небайдужість у вирішенні проблемних питань громади запам’ятались бориспільцям.  2019 року Андрій став дипломантом конкурсу «Молода людина року» у номінації «Молодий лідер року». Для нього, молодого перспективного спеціаліста, мали б надалі відкриватися незвідані горизонти професійного успіху. Та, на жаль, усе перекреслила російсько-українська війна.

З перших днів російської агресії АНДРІЙ АТАМАНЧУК добровольцем перебував у рядах ТРО. Разом з іншими підрозділами боронив Київщину в районі с. Лук’янівка. 21 березня 2022 року він оприлюднив наслідки обстрілу російськими окупантами села Лукаші, Баришівської ОТГ.

Боєць-доброволець загинув 3 квітня 2022 року поблизу села Рудницьке Київської області – автомобіль, у якому їхав Андрій Атаманчук разом з побратимами з територіальної оборони, підірвався на ворожій міні.

 Жало Михайло Михайлович

25.09. 1993 - 07.07.2022

Випускник 2006 року Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»).

Михайло народився та виріс у Борисполі, неодноразово допомагав у організації проведення культурно-масових заходів міста, які були невід’ємною частиною його життя. Дуже любив тварин, тому обрав професію ветеринара. Тож за професійним покликом згодом переїхав до Фінляндії, де жив та займався улюбленою справою.

У лютому 2022 року, коли  розпочалося повномасштабне вторгнення на територію України, Михайло  повертається додому і у березні стає на захист  рідної країни.

7 липня 2022 року Михайло Жало героїчно загинув, до останнього тримаючи позицію на Харківщині з кулеметом в руках.

Щегель Сергій Михайлович

31.08.1973-13.11.2022

Випускник 1990 року Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»).

 Командир взводу в 14 ОМБ імені князя Романа Великого, ІСВ 3 механізованого батальону. Позивний Добрий

Загинув в результаті артилерійського обстрілу під час бойового завдання на Луганщині. Похований на Берковецькому кладовищі в м. Києві

Хобта Сергій Іванович
18.09. 1975- 19.11.2022

Випускник 1990 року Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»).

Рідні та друзі згадують Сергія як скромного, людяного, спокійного, чесного, відповідального, добродушного чоловіка з високими моральними цінностями. Мав дві вищі освіти (педагогічна та економічна), займався важкою атлетикою та полюбляв риболовлю.

З дитинства ріс справжнім патріотом! Хоча останні роки жив та працював за кордоном, не міг стояти осторонь подій, які відбувалися в Україні. Відтак був активним учасником Революції Гідності – допомагав виносити поранених.

За місяць до початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України повернувся із-за кордону. Не роздумуючи, вже у березні став на захист рідної землі  водієм відділення охорони взводу охорони роти охорони

19 листопада 2022 року внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині життя справжнього патріота обірвалось

Глухов Олег Володимирович

24.05 1987-01.12.2022

Випускник 2004 р. Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»)

Спокійний, добродушний, справжній сім'янин, з прекрасним почуттям гумору і надійний друг. Полюбляв займатися спортом (брус, турнік), часто ходив на риболовлю.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії на територію України без вагань вступив до лав ЗСУ, ставши на захист рідної землі,  солдата, командира 3-го відділення 3 взводу протитанкових ракетних комплексів батареї протитанкових ракетних комплексів.

1 грудня 2022 року при виконанні бойового завдання життя 35-річного героя обірвалося

Свинарик Олександр Васильович

6.10.1984-02.02.2023

Випускник 2002 року Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»)

Молодший сержант, стрілець-санітар.

Спокійний, доброзичливий, спавжній патріот.

На початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Олександр добровільно записався до лав територіальної оборони, а вже восени – став на захист цілісності, свободи та незалежності Батьківщини.

2 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя молодшого сержанта Олександра Свинарика обірвалося...

Похований на Черкащині

Фіщін Віктор Володимирович

11.05.1983-25.01.2023

Випускник 2000 року Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»)

24 лютого 2022 року, у перший ж день повномасштабного вторгнення росії на територію суверенної України, добровільно пішов до військкомату та записався до територіальної оборони. А опісля – приєднався до лав Збройних Сил України та до останнього подиху був вірним цьому важкому та водночас почесному обов’язку захисника Батьківщини.  Солдат по мобілізації, стрілець стрілецької роти стрілецького батальйону

Загинув 25 січня 2023 року унаслідок здійснення противником штурмових позицій підрозділу на Донеччині.

Мазур Віктор Петрович

21.01.1978-18.03. 2023

Випускник 1995року Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»)

Боєць 80-тої окремої десантно-штурмової бригади, старший навідник артилерійського розрахунку артилерійського взводу артилерійської батареї аеромобільного батальйону.

На початку повномасштабного вторгнення росії на територію суверенної України Віктор добровільно записався до територіальної оборони рідного міста. А вже у липні приєднався до лав Збройних Сил України та до останнього подиху був вірним цьому важкому та водночас почесному обов’язку захисника Батьківщини.

Загинув 18 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині

Пося Владислав Олександрович

02.12. 1999-17.06.2023

Випускник 2015 року Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»)

Навідник зенітного артилерійського відділення

Добрий, щирий, життєрадісний, доброзичливий, цілеспрямований, турботливий – саме так ми його запам'ятали. Працелюбний і привітний, завжди ставав своїм у кожному колективі, де працював. Був справжнім другом, захисником, порадником для молодшого брата, якого дуже любив і постійно ним опікувався.

З перших годин повномасштабного вторгнення росії на територію України Владислав зробив важливий свідомий вибір – долучитися до лав захисників. І впевнено прямував цим нелегким і відповідальним шляхом далі, здобуваючи необхідні воїну знання і навички, бо мріяв жити у вільній Україні.

Загинув 17 квітня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу на Донеччині

Кирєєнко Сергій Сергійович

7.09.1986 р - 09.06.2023

Випускник 2001 року Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»)

Старший солдат, стрілець взводу охорони роти охорони.

На початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Сергій зробив важливий свідомий вибір – долучитися до лав захисників та якнайшвидше вигнати окупантів з рідної землі. Наприкінці лютого 2022 року добровільно пішов до військкомату та приєднався до лав ЗСУ.

Добрий, відповідальний, щирий, турботливий, співчутливий до чужого горя, завжди був готовий прийти на допомогу. Ніколи не полишав незакінчену справу, не проходив повз, як треба було допомогти. Мав справжні золоті руки, з любов’ю і турботою власноруч облаштовував дім, щоб родині було затишно.

«Він дуже любив Україну…»

Загинув 9 червня 2023 року під час штурму ворожих позицій на Донеччині.

Нестеренко Олександр Вікторович

25.07.1987-11.06.2023

випускник 2002 року Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»)

Старший солдат, гранатометник стрілецького відділення стрілецького взводу

Олександр був відкритою людиною, мав багато захоплень. І найбільше з них – мотоцикли, був членом байкарського клубу. Добрим, веселим, життєрадісним, хоробрим, відповідальним.

На початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України Олександр без вагань став на захист рідного краю, приєднавшись спочатку до територіальної оборони. Утравні 2022 року  приєднався до лав Збройних Сил України.

Загинув 11 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині

Шевченко Дмитро Олександрович

19.02.2002 - 14.06. 2023

випускник 2017 року Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»)

Солдат, стрілець взводу охорони роти охорони батальйону охорони.

Наприкінці лютого 2022 року Дмитро без вагань пішов до військкомату та приєднався до лав Збройних Сил України.

Загинув 14 червня 2023 року області під час штурму ворожих позицій на Донеччині внаслідок ворожого гранатометного обстрілу отримав поранення, несумісні з життям…

Трепіков Олексій Олександрович

12.04. 1997-6.07.2023


Навчався в Бориспільській загальноосвітній школі №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»), солдат резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу батальйону резерву 26-річний Олексій ТРЕПІКОВ
У мирному житті захоплювався автомобілями, футболом, полюбляв активний відпочинок на природі та з дитинства проявляв неабиякі кулінарні здібності – часто пригощав родину все новими стравами власного приготування.
У лютому 2023 року Олексій приєднався до лав Збройних Сил України та став на захист рідної землі. У квітні отримав бойове поранення неподалік Бахмута, пройшов реабілітацію після операції - і знов на передову, до своїх побратимів.
Загинув 6 липня 2023 року у Запорізькій області життя нашого Героя. Солдат Олексій Трепіков героїчно загинув під час штурму позицій окупантів – наших бійців накрила ворожа артилерія…

Шуляк Ігор Григорович

22.06.1984 - 15.07.2023

Випускник 1999 року Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»)

Командир відділення інженерно-саперного взводу десантно-штурмового батальйону

На початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Ігор добровільно пішов до військкомату, аби стати на захист родини та кожного з нас . І у вересні 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України, де разом з побратимами пліч-о-пліч наближав нашу Перемогу, виганяючи окупантів з рідної землі.

Загинув 15 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині

Радченко Олександр


05.09.1973-21.09.2023

Випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер»), старший сержант, інспектор прикордонної служби вищої категорії – начальник відділення інспекторів прикордонної служби (кулеметник) прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Олександр народився та понад 30 років прожив у Борисполі, багато років пропрацював у ДП МА «Бориспіль».
Прекрасна людина, відповідальний колега, вірний друг, люблячий чоловік, турботливий татко трьох дітей – двох синів та донечки.
«Це чоловік від Бога – світлий, добрий, щирий, чесний, порядний. Я жодного разу не чула від нього поганого слова ні до мене, ні до дітей. Він дуже любив проводити час з родиною, був справжньою опорою і підтримкою у житті та побуті», – згадує згорьована дружина.
На початку повномасштабного вторгнення росії на територію незалежної, вільної, нескореної України Олександр вступив до добровільного формування Гірської територіальної громади, а вже у серпні 2022 року приєднався до лав Державної прикордонної служби України.
Спочатку стояли на захисті північно-східних кордонів, а згодом вирушили на Донеччину. Побратими згадують, що Олександр був надзвичайно відповідальним та надійним. За весь час не ходив у відпустку, бо не міг залишити побратимів. Але так мріяв про ротацію, щоб зустрітися з рідними.
21 вересня 2023 року під час штурмових дій на Донеччині наш Герой загинув, отримавши поранення, несумісне з життям…
Старший солдат Олександр Радченко, перебуваючи на вогневій позиції, мужньо та героїчно відбивав штурм ворога. Незважаючи на переважну чисельність противника та застосування техніки, до останнього прикривав своїм вогнем побратимів.

Пономарьов Сергій

30.10.1980-24.09.2023

випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») солдат, командир десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону.
Добрий, веселий, пунктуальний, доброзичливий, ерудований, надзвичайно скрупульозний Сергій мав дуже багато друзів і ніколи не відмовляв у допомозі всім, хто її потребував.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію незалежної, вільної України Сергій разом з братом прийшли до волонтерського центру «Перемога» і пліч-о-пліч з іншими небайдужими містянами розвозили гуманітарну допомогу, брали участь в облаштуванні блокпостів та іншій підготовці міста до захисту від російського окупанта, який був вже поряд.
А коли загроза від рідного міста відступила – не міг довго залишатися осторонь і вже у січні 2023 року вступив до лав Збройних Сил України. Та до останнього подиху мужньо, сміливо, рішуче виконував військовий обов’язок із захисту суверенітету і територіальної цілісності України.
Разом з побратимами пройшли кваліфіковане військове навчання у Великій Британії і Німеччині, а після повернення України опанував нові знання у школі сержантів. Адже як у мирному житті постійно прагнув до самовдосконалення. Надзвичайно хвилювався за своїх побратимів та важко сприймав загибель кожного з них…
24 вересня 2023 року життя відважного захисника обірвалося…

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.